легат
51легат — (2 м); мн. лега/ты, Р. лега/тов …
52ЛЕГАТ — 1. в Древнем Риме назначавшийся сенатом посол или уполномоченный 2. папский Л. – титул высших дипломатических представителей Ватикана 3. завещательный отказ …
53легат — I а, ч. 1) У Стародавньому Римі – намісник імператора в провінції в період принципату. 2) Дипломатичний представник папи римського; нунцій. II а, ч. У заповіті – доручення спадкоємцеві виплатити якійсь особі певну суму або передати їй певне майно …
54легат — (лат. legatus) 1. кај старите Римјани: намесник на провинција или негов прв помошник 2. папски пратеник или постојан претставник во некоја држава. (лат. legatum) тестаментален налог за наследник да исплати некому определена сума пари или да му… …
55ЛЕГАТ — – см. Отказ завещательный …
56Легат — в римском праве завещательный отказ, согласно которому наследник обязывался выдать определенную часть имущества указанному наследодателем лицу …
Словарь терминов (глоссарий) по истории государства и права зарубежных стран
57Легат — (лат. legatus, legatus legionis) римский офицер командир легиона …
58легат — Легат: за часів Стародавнього Риму посол в інші країни з політичними дорученнями часто бував і намісником римської провінції [31] посол [47] папський посол [II] …
59легат — а; м. (от лат. legatus посланный, посол) 1) В древнем Риме в республиканский период: должностное лицо при правителях провинции. 2) Дипломатический представитель папы римского. Папский лега/т …
60легат — 1 іменник чоловічого роду, істота посол легат 2 іменник чоловічого роду доручення в заповіті …
